ВИБРАНІ ПИТАННЯ ЛІТУРГІЙНОГО БОГОСЛОВ'Я

1. "Порівняльна літургіка" Антона Баумштарка

2. "Дух літургії" о.Романо Ґвардіні

3. "Молитва християнської спільноти" о.Хуана Матеоса

4. "Літургійний реалізм" о.Олександра Шмемана

Р.Фігас, «Літургійно-богословські пропозиції о. Олександра Шмемана - чи можемо скористатися сьогодні?»

А.Дудченко, Літургійний реалізм у богослов'ї о.Олександра Шмемана 2020.

А.Дудченко, Концепція літургійного реалізму в теології Олександра Шмемана

А.Дудченко, Принципи літургійної теології Олександра Шмемана: до питання реформ у Православній Церкві

А.Дудченко, Євхаристійність як покликання людини в богослов’ї прот. Олександра Шмемана

5. "Реформа реформи" папи Венедикта XVI

J.Ratzinger, LETTER TO THE BISHOPS OF THE CATHOLIC CHURCH ON SOME ASPECTS OF CHRISTIAN MEDITATION

J. Ratzinger, THEOLOGY OF LITURGY

Matt Watson, Notes on The Spirit of the Liturgy by Joseph Cardinal Ratzinger

Семінар кафедри літургійних наук: Укладання літургійної книги

https://meet.google.com/zwn-djwr-jsh

Євхаристійна Літургія маронітської Церкви

Філософсько-богословський факультет УКУ

Кафедра літургійних наук

Постійний літургійний науковий семінар

Євхаристійна Літургія маронітської Церкви 

Онлайн семінар

Час: 20 квітня 2021 р., вівторок о год. 15:30.

Посилання Google Meet: https://meet.google.com/hxf-efxr-chw

Літургійна традиція Церков візантійського обряду належить до антіохійської літургійної родини. Вона дала початок також багатьом іншим літургійним традиціям, особливо Церквам різноманітних сирійських обрядів. Звичайно, впродовж багатьох століть, кожна із Церков виробила свої унікальні традиції навіть в межах одного літургійного обряду (грецький візантійський обряд, наприклад, дещо різниться від його слов'янських аналогів). Все ж, оскільки ці Церкви належать до одної культурної спадщини древнього християнського осередку, корисно пізнавати їх літургійні традиції і через них глибше пізнавати свою власну. Однією із таких Церков є маронітська Церква відома передусім тим, що у її  літургійній спадщині, правдоподібно, збереглась найдавніша євхаристійна молитва, авторство якої приписують першому єпископові Антіохії – святому первоапостолу Петру.

Доповідач: о. Василь Рудейко

(д-р богослов'я, доцент кафедри)

 

Літургійне вино в УГКЦ: сучасна практика використання у Львівській Архиєпархії

о. Василь Попелястий

Євхаристія є одним із найцінніших скарбів Церкви. З одного боку вона є джерелом, з якого Церква народжується та черпає свої сили, а з іншого – вершиною, до якої стремить усе життя церковної спільноти.[1] Саме тому Церква з великим трепетом та увагою ставиться до гідного, достойного та важного звершення цього святого таїнства, а також до збереження його відповідної матерії.

У цьому короткому огляді буде представлено основні аспекти та принципи, якими потрібно керуватись при виборі вина для гідного звершення Євхаристії, зокрема буде проаналізовано вимоги церковного і світського законодавства щодо вина, окреслено основні термінологічні нюанси та подано практичні рекомендації на прикладі напрацювань Літургійної комісії Львівської архиєпархії УГКЦ.

“Кодекс канонів Східних Церков” чітко та лаконічно підсумовує багатовікову практику та вчення Східних Католицьких Церков щодо матерії таїнства Євхаристії. Зокрема канон 706 встановлює, що “Священними дарами, які подаються в Божественній Літургії, є хліб, чисто пшеничний, свіжо спечений так, щоб не було ніякої небезпеки зіпсуття, і вино натуральне з виноградних грон, не зіпсуте.” Подібне формулювання вимог щодо літургійного вина є також і в латинському “Кодексі канонічного права”: “Вино повинне бути натуральним, виноградним і не прокислим” (канон 924 § 30).

Однак, цікавою відмінністю між цими двома Кодексами, як зауважено в “Інструкції застосування літургійних приписів Кодексу канонів Східних Церков”, є вимога канону 924 § 1 “Кодексу канонічного права” змішувати вино із невеликою кількістю води. Причиною такої відмінності є те, що не всі Східні Католицькі Церкви додають до євхаристійного вина воду, зокрема така практика відсутня у Вірменській Церкві.[2] Проте у практиці Української Греко-Католицької Церкви додавати «трохи води» до євхаристійного вина під час приготування дарів на проскомидії вимагає відповідна рубрика “Служебника”,[3] а також “Устав богослужень Вечірні, Утрені і Божественної Літургії”[4].

Літургійне вино в УГКЦ: сучасна практика

4 червня 2020 р. о 15 год.

Веб семінар в Zoom

«Літургійне вино в УГКЦ: сучасна практика»

Постійний літургійний науковий семінар кафедри літургійних наук ФБФ УКУ.

доповідач: свящ.-ліц.Василь Попелястий

Одним із важливих чинників гідного та вáжного звершення Євхаристії є відповідна матерія цього святого таїнства, зокрема вина, про що неодноразово наголошується у документах Католицької Церкви. У доповіді, представленій для наукового семінару, проблематика вина, котре використовують для Божественної Літургії, розглядатиметься у трьох площинах: нормативній (Церковне право та державні норми), загальні відомості та вимоги щодо кондиції євхаристійного вина, а також представлення сучасної практики УГКЦ назагал, та Львівської Архиєпархії зокрема.

Посилання на Zoom

Meeting ID: 869 0390 2222

Password: 075577

подія у ФБ

Відкритий науковий семінар "Meal in the Bible and Liturgy"

Семінар-робітня у рамках підготовки до 300-ліття Замойського собору

Відповідно до рішень вересневого Синоду Єпископів УГКЦ у Римі, 9 грудня 2019 р. Кафедра літургійних наук УКУ спільно з програмою «Київське християнство» провели семінар-робітню «Богословʼя та обрядово-канонічні приписи Замойського собору: джерела та нові інтерпретаційні підходи». Робоча зустріч відбулася за участі владики Гліба Лончини (голови Патріаршої літургійної комісії Синоду Єпископів УГКЦ), богословів, істориків і каноністів з УКУ та науковців з академічних середовищ Львова, Любліна і Дрогобича.